Знання теорії вітрового вікна в кайтингу, як справедливо зауважують досвідчені інструктори наших кайт-шкіл, позбавляє від багатьох неприємностей і збитків і під час навчання, і в подальшому катанні.

Вітровим вікном називають чверть сфери, радіус якої дорівнює довжині строп та арки купола, що знаходиться над поверхнею землі/води перед кайтером, якому вітер дме у спину. Це зона, в якій може пересуватися кайт.

Перпендикулярна вітру вертикальна площина, що проходить крізь кайтера, є межею вітрового вікна: кайт завжди летить нижче за вітром відносно кайтсерфера. Тож, якщо ваші маневри заведуть вас під кайт, він таким чином опиниться за межею вітрового вікна та впаде.

Зони вітрового вікна

Ця чверть сфери має зони, які часто позначають різними кольорами:

• зона найбільшої тяги;
• зона середньої тяги;
• нейтральна зона.

Зону найбільшої тяги – центральну частину чвертьсфери – зазвичай позначають червоним. Така велика тяга може знадобитися для старту в слабкий вітер, прискореного руху вниз за вітром – тобто ситуаціях, коли треба “дати газу”.

Зазвичай для мирного катання достатньо зони середньої тяги – жовтої.

Нейтральна зона – крайня (найчастіше позначається зеленим). Тут кайт ще літає, але тяги не дає, тож вона є найбезпечнішою для підйому та посадки кайта, для зупинки руху, та й для відпочинку райдера з кайтом в зеніті.

Що впливає на силу тяги

Крім положення та руху кайта у вітровому вікні, на його тягу, безумовно, впливають і його характеристики:

• аэродинаміка купола;
• розмір кайта (вітрової проекції на куполі в метрах квадратних).

Аеродинамічні характеристики кайта залежать від його форми, профіля, кількості та розмірів балонів, і, звісно, матеріалів, з яких він виготовлений. Очевидно, що легший і тонший кайт чинить менший опір і рухається ефективніше. А більший розмір дає більшу тягу.